Лучший украинский правитель всех времен ⇐ Общие вопросы истории

[Frans]

все дело в том, что российские полттехнологии считают изберателей быдлом и баранами, которым за кого скажут, за тех они и проголосуют, буть ты хоть трижды зек:))) а западные политтехнологии строятся на том, что кандидату необходимо понравится изберателям

[Proga]

Народ, не забываем голосовать о будущей российско-китайской границе в теме "Россия и Китай: прошлое, настоящее и будущее. Судьба Сибири и Дальнего Востока".

[zig]

Ольге ХарсунПо Вашим данным, в 1918 г. более 5% населения Украины владело украинским языком? Насколько мне известно, именно в сов. время украинский язык укоренился на Украине."Простите за нескромный вопрос, Дмитрий, а Вас что насильственно украинизируют или Вы знаете, где это в Украине происходит?"В Конституции Украины всё написано хорошо и красиво. Но можете ли Вы откровенно сказать, что Конституция соблюдается? Во всяком случае, нынешний гарант украинской Конституции неоднократно её нарушал.Мне кажется, насильственная украинизация проявляется в следующем:1) Сокращение возможности получения среднего образования на русском языке.2) Почти полная невозможность получить высшее образование на русском языке. Если здесь не прав - поправьте. Во всяком случае, в КНУ им. Шевченко студентам ЗАПРЕЩАЮТ отвечать на семинарах на русском языке, и делают строгие замечания, когда студенты на переменах МЕЖДУ СОБОЙ говорят на русском.3) Обязательность дублирования фильмов (идущих в кинотеатрах) на украинский язык.4) Создание новой медицинской и технической терминологии с придумыванием слов с укр. корнями.

[hgffad]

Управління у справах преси та інформації Полтавської облдержадміністрації оприлюднює перелік деяких історичних подій та назв документів, які безпосередньо формували нинішню ситуацію з мовою та були спрямовані на знищення української мови, культури та нації. Ці документи і пояснюють таке аномальне явище, коли деякі громадяни України не послуговуються українською мовою.1686 р. — Ліквідація Автономної української церкви, незаконне й насильницьке приєднання Київської митрополії до Московського патріархату і встановлення Московським патріархом контролю в Україні над церквою, освітою і культурою.1689 р. —Заборона Києво-Печерській Лаврі друкувати будь-які книжки без дозволу Московського патріарха.1690 р. — «Анафема» Московського собору на «киевские новьіе книги» — книжки П.Могили, К.Ставровецького, І.Галятовського та інших, писані тодішньою українською літературною мовою.1720 р. — Указ Петра І про заборону друкування нових книжок українською мовою в Києво-Печерській та Чернігівській друкарнях, а старі книжки перед друкуванням було наказано привести у відповідність з російськими.1721 р. — Указ Петра І про цензурування українських книжок. Знищення Чернігівської друкарні.1729 р. — Указ царя Петра ІІ, який зобов'язував переписати з української мови на російську всі державні постанови й розпорядження.1755, 1766, 1769, 1775, 1786 рр. — Заборони Петербурзького синоду друкувати українські книжки.1764 р. — Інструкція Катерини ІІ князю О. В'яземському про посилення русифікації України, Смоленщини, Прибалтики та Фінляндії.1769 р. — Указ синоду про вилучення в населення українських букварів та українських текстів з церковних книг.1784 р. — Русифікація початкової освіти в Україні.1786 р. — Заборона церковних відправ українською мовою, запровадження російської вимови церковнослов'янських текстів. Наказ про обов'язковість російської мови в Київській академії.1800 р. — Наказ Павла І про за-провадження в Україні будівництва церков у московському синодаль­ному стилі й заборона церковного бу­дівництва в стилі козацько бароко.1817 р. — Закриття Києво-Могилянської академії.1831 р. — Скасування царським урядом Магдебурзького права (це поклало край неросійському судо­чинству, виборам урядовців та міс­цевій автономії в Україні).1834 р. — Відкриття Київсько­го імператорського університету з метою русифікації Південно-Західного краю.1862 р. — Закриття україн­ських недільних і безплатних шкіл для дорослих.1863 р., 18 липня — Циркуляр міністра внутрішніх справ Росії П.Валуєва про заборону друку­вання книг українською мовою в Російській імперії.1869, 1886 рр. — Укази цар­ської адміністрації про доплати чи­новникам російського походження в Україні за успіхи в русифікації.1876 р., 18 травня — Таємний Емський указ Олександра II про заборону ввезення з-за кордону до імперії будь-яких українських книг і брошур, заборону українського театру й друкування українською мовою оригінальних творів худож­ньої літератури, текстів українських пісень під нотами.1881 р. — Циркуляр міністер­ства внутрішніх справ на роз'яс­нення Емського указу всім губер­наторам Росії.1881 р. — Заборона виголошен­ня церковних проповідей україн­ською мовою.1883 р. — Заборона Київським генерал-губернатором Дрентельном театральних вистав україн­ською мовою на підпорядкованих йому територіях (Київщина, Полтавщина, Чернігівщина, Волинь і Поділля). Ця заборона діяла про­тягом 10 років (до 1893 р.)1888 р. — Указ Олександра ІІІ про заборону вживання української мови в офіційних установах і хрещення дітей українськими іменами.1895 р. — Заборона українських книжок для дітей.1899, 1903 рр. — Заборона української мови на Археологічному з'їзді в Києві та на відкритті пам'ят­ника І. Котляревському в Полтаві.1907 р. — Закриття царським урядом української періодичної преси, конфіскація виданої в роки революції 1905 - 1907 рр. україн­ської літератури, репресії проти діячів української культури.

[hgffad]

1908 р. — Указ сенату Росій­ської імперії про «шкідливість» культурної та освітньої діяльності в Україні.1910 р. — Циркуляр П. Столипіна про заборону створення неро­сійських асоціацій, у тому числі українських та єврейських, неза­лежно від їхньої мети.1914 р., березень — Заборона царським режимом святкувати 100-річчя від дня народження Т. Шевченка.1914 р. — Указ Миколи ІІ про скасування української преси. За­борона в окупованих російською ар­мією Галичині та Буковині вжива­ти українську мову, друкувати кни­ги, газети і журнали українською мовою. Розгром товариства «Про­світа», зруйнування бібліотеки На­укового товариства ім. Т.Шев­ченка. Депортація багатьох тисяч свідомих українців до Сибіру.1921 —1923 рр. — голод у сте­пових районах України, спричи­нений політикою «воєнного кому­нізму» та продовольчою розверст­кою на селі, унаслідок якого загинуло до 1,5 млн. селян.1929 — 1930 рр. — Перша фаза колективізації й «розкуркулення» в Україні. Виселення сотень тисяч українських заможних селян до Сибіру та на Далекий Схід.1930 р., 28 - 29 січня — Надзвичайний Церковний Собор у Києві ліквідував УАПЦ і Всеукра­їнську Православну Церковну Раду (ВПЦР). Арешт митрополита М.Борецького та інших церковних діячів.1930 р., 9 березня — 19 квітня — Судовий процес у Харкові над 45-ма діячами української науки, літератури, культури, УАЛЦ за належність до так званої «Спілки Визволення України» (СВУ).1932 р., 23 квітня — Постанова ЦК ВКП(б) про ліквідацію літера­турних організацій і утворення єди­ної Спілки письменників СРСР.1932 - 1933 рр. — Організація більшовицьким режимом штучно­го Голодомору в Україні, унаслідок якого загинуло 8 млн. українських селян. Масове переселення росіян у вимерлі українські села.1933 р. — Самогубство декіль­кох культурних діячів, включаючи М.Хвильового, як. протест проти погрому більшовицьким керів­ництвом української культури.1933 р. — Погром українців на Кубані.1934 - 1941 рр. — Знищення архітектурно-культурних па­м'яток у різних містах України, арешт і страта 80% української інтелігенції.1934 р., 13-15 грудня — У зв'яз­ку з убивством С. Кірова засуд­ження до розстрілу діячів україн­ської культури, серед яких пись­менники Г. Косинка, К. Буревій, Д.Фальківський, О.Влизько, І. Крушельницький та ін.1936 р., жовтень, 1938 р., лис­топад — Чергова чистка КП(б)У і масовий терор в Україні (так звана «єжовщина»).1937 р., листопад — Масовий розстріл ув'язнених на Соловках українських письменників та ін­ших діячів української культури (до 20-річчя жовтневого перевороту).1938 р. — Сталінська постанова «Про обов'язкове вивчення росій­ської мови в національних респуб­ліках СРСР».1938 р., 24 квітня — Впровадження російської мови як обов'яз­кової в усіх школах України.1939 - 1941 рр. — Широко­масштабні репресії органів НКВС проти українців західних облас­тей. Масові депортації українсько­го населення у віддалені райони СРСР.1941 р., січень — «Процес 59» членів ОУН у Львові.1946 р., 8 - 10 березня — Лік­відація греко-католицької церкви і підпорядкування її Російській православній церкві.1946 р., березень — Закритий су­довий процес у Києві над греко-католицькою церковною ієрархією на чолі з митрополитом Й.Сліпим (ред.: Й.Сліпого було засуджено до тяжких каторжних робіт в Сибіру, де він провів 18 років, відморозив ноги та став інвалідом. Його було звільнено лише завдяки особистому втручанню Папи Римського Івана XXIII та президента Кеннеді).1946 р., 24 серпня — Постанова пленуму ЦК КП(б)У «Про перекру­чення і помилки у висвітленні іс­торії української літератури у «На­рисі історії української літератури», різка критика часописів «Віт­чизна» і «Перець» (ця постанова була згодом підтверджена 16-м з'їз­дом КП(б)У 25-26 січня 1949 р.)1947 р., З березня — Призна­чення Л.Кагановича першим сек­ретарем ЦК КП(б)У і нова «чистка» серед українських культурних кад­рів, звинувачених в «українському буржуазному націоналізмі».

[hgffad]

1949 р. — Чергова «чистка» в КП(б)У зв'язку з рішеннями її 16-го з їзду 25-28 січня (за звинуваченням в українському націона­лізмі від січня 1949 р. до вересня 1952 р. було виключено з партії 22175 її членів).1949 р., 28 серпня—Скасуван­ня уніатської греко-католицької церкви на Закарпатті на релігій­ному з'їзді в Мукачеві.1951 р., 2 липня — Погромні статті в московській газеті «Прав­да» проти «націоналістичних ухи­лів в українській літературі» (різка критика вірша В.Сосюри «Любіть Україну» та лібрето опери «Бог­дан Хмельницький» О. Корнійчука і В.Василевської).1954 р., 7 липня — Таємна по­станова ЦК КПРС про посилення антирелігійної пропаганди.1957 - 1961 рр. — Посилені ан­тирелігійні акції в УРСР, ліквіда­ція приблизно половини церков­но-релігійних установ (парафій, монастирів, семінарій).1958 р., 12 листопада — Поста­нова Пленуму ЦК КПРС «Про зміц­нення зв'язку школи з життям і про дальший розвиток народної осві­ти», на основі якої Верховна Рада УРСР ухвалила закон від 17 квітня 1959 р., спрямований на посилену русифікацію України (зокрема, про необов'язкове, а «за бажанням бать­ків» вивчення української мови в російських школах України).1961 р., жовтень — Прийняття нової програми КПРС її 22-м з'їздом, яка проголошувала політику «злиття націй» і подальшу русифі­кацію союзних республік.1963 р. — Підпорядкування на­ціональних Академій наук союзних республік московській Академії наук СРСР.1964 р., 24 травня — Умисний підпал Державної публічної біб­ліотеки АН УРСР у Києві, протес громадськості (самвидавний мате­ріал «З приводу процесу над По-гружальським»).1965 р., серпень-вересень — Перша велика хвиля арештів українських діячів в Україні (Бог­дан і Михайло Горині, П.Заливаха, С Караванський, В.Мороз, М.Осадчий, А.Шевчук та ін.).1969 р., червень — Лист укра­їнських політичних в'язнів (М. Гориня, І.Кандиби, Л.Лук'яненка) до Комісії охорони прав людини в ООН про отруювання політв'язнів.1972 р., січень-травень — Дру­га велика хвиля арештів інтеліген­ції в Україні.1972 р., травень — Усунення з посади першого секретаря ЦК КПУ П.Шелеста за український націо­налізм, чистка керівних кадрів КПУ.1977 р., 5 лютого — Арешт чле­нів Української Гельсінської групи (УГГ) М. Руденка й О. Тихого, суд над ними 23 червня — 1 липня і ви­рок М.Руденкові 7 років ув'язнен­ня та 5 років заслання й О.Тихому відповідно 10 та 5 років.1977 р., 4 квітня — Арешт членів УГГ М.Матусевича і М.Мариновича (засуджені 23-30 березня 1978 р. на 7 років ув'язнення в таборах су­ворого режиму і 5 років заслання).1978 р., 11 листопада — Ди­ректива колегії Міністерства освіти УРСР «Удосконалювати вивчення російської мови в загальноосвітніх школах республіки» (посилення русифікації).1979 р., березень-жовтень — Нові арешти українських діячів в Україні: О.Бердника (6 березня), Ю.Бадзя (23 квітня), Ю.Литвина (6 серпня), М.Горбаля (23 жовтня) та ін. (усі вони були засуджені до максимальних строків ув'язнення в таборах суворого режиму й за­слання у віддалені райони Росії).1979 р., 18 травня — Загадкове вбивство композитора В.Івасюка біля Львова.1979 р., 29 травня — Ухвала Ташкентською конференцією нових русифікаторських заходів щодо неросійських народів СРСР.1980 - 1981 рр. — Арешт ук­раїнських політичних діячів С.Набоки, Л.Мілявського, Л.Лохвицької.1983 р. — Постанова ЦК КПРС про посилення вивчення російської мови в школах і виплату 16% на­дбавки до платні вчителям росій­ської мови та літератури («Андроповський указ») та директива ко­легії Міністерства освіти УРСР «Про додаткові заходи по удоско­наленню вивчення російської мови в загальноосвітніх школах, педа­гогічних навчальних закладах, до­шкільних і позашкільних устано­вах республіки», спрямована на посилення русифікації.1984 р. — Померли в таборах О.Тихий, Ю.Литвин, В.Марченко.1985 р., 4 вересня — У концта­борі помер поет В.Стус.1989 р.— Постанова Пленуму ЦК КПРС про єдину офіційну загально­державну мову (російську) в СРСР.

[hgffad]

1990 р., квітень — Постанова Верховної Ради СРСР про надання російській мові статусу офіційної мови в СРСР.Підготовлено прес-центром управління у справах преси та інформації облдержадміністрації за матеріалами книги «Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов».

[hgffad]

#2113Усе правильно роблять."Почти полная невозможность получить высшее образование на русском языке. Если здесь не прав - поправьте." Мені також неподобається, що в "братській" Россії не можна отримати україномовну освіту.Тебе тут ніхто не тримає.

[hgffad]

#2120Молодец, видно, система образования у вас работает как надо. О душевной болезни Ницше всегда вспоминают селюки, которые его не читали.А про копрофилию - у кого что болит...

[Vadim2006]

#2121, зато у вас работает как не надо;)